Іноді старовинні секрети виявляються ефективнішими за будь-яку агротехніку. Наші діди знали хитрий спосіб "розбудити" яблуню, якщо вона вперто не хотіла плодоносити.

І, повірте, їхній метод звучить так, ніби його вигадав не садівник, а коваль.

Яблуня, кадр з відео

Так, дерево буквально били. Один сильний удар по стволу - і, як запевняли старі господарі, яблуня починала "думати про потомство".

Цей незвичайний прийом називали "струшуванням сну". Вважалося, що дерево після удару відчуває стрес і спрямовує енергію не так на зростання гілок, але в формування зав'язей.

Сучасна наука підтверджує: дідівська інтуїція не підвела. Механічне вплив справді запускає у рослині стресову реакцію. В результаті підвищується рівень гормонів росту і яблуня переходить до активного плодоношення. Простіше кажучи, вона «розуміє», що настав час давати врожай.

Популярні новини зараз

Одна помилка, через яку часник не виросте три роки поспіль: агрономи б'ють на сполох

"Ти першою подзвонила": Козловський розставив усі крапки над "і" після гарячого поцілунку з Могилевською

Вас дурять на СТО: один простий "хрестик" покаже, хто насправді ремонтує ваше авто

Українців змусять міняти паспорти: інакше за кордон не виїхати

Показати ще

Яблуня, дерева, сад, кадр з відео

Робили це не колись потрапило, а навесні, коли дерево вже прокинулося, але ще не зацвіло. Зазвичай удар завдавали сокирою або дерев'яним молотком — акуратно, щоби не пошкодити кору.

Але фахівці попереджають: не варто перетворювати сад на ринг. Занадто сильний удар може пошкодити дерево та занести інфекцію.

Сьогодні садівники використовують гуманніші варіанти — пригинають гілки або роблять легкі надрізи на корі, щоб викликати той самий стресовий ефект.

Яблуня, кадр з відео

Проте дідівський метод залишається живою легендою садівництва. Він нагадує, що іноді природу потрібно злегка підштовхнути, і старі хитрощі нерідко виявляються мудрішими за сучасні технології.

Читайте також:

Ось чому ваша морква росте "виродкою": справа не в грунті, а в тому, хто жив тут до неї.

Одна помилка, через яку часник не виросте три роки поспіль: агрономи б'ють на сполох.